Як жителі Юньнаня допомогли Червоній армії подолати Цзіньшацзян
Великий похід робітничо-селянської Червоної армії довжиною в тисячі кілометрів (1934–1936 рр.) врятував народну армію під керівництвом КПК від розгрому та змінив хід історії. У травні 35-го настав один із найкритичніших моментів. Підрозділи Червоної армії досягли річки Цзіньшацзян у провінції Юньнань — грізної природної перешкоди, що відокремлювала їх від порятунку. За допомогою місцевих човнярів вони змогли переправитися через річку й продовжити шлях.
Мешканка повіту Луцюань провінції Юньнань Пей Сіньхуей: «Це старі фотографії трьох човнярів. Верхній — мій дід, Чжан Чаомань. Другий — Лі Чженьфан, третій — Чень Юецин. Коли вони допомагали Червоній армії переправлятися через річку, мій дід був наймолодшим. Йому тоді був всього 21 рік».
У травні 1935 року після кількох тижнів боїв і виснажливих переходів Червона армія досягла річки Цзіньшацзян. Ворожі сили наближалися, і переправа в повіті Луцюань стала критично важливою для виходу з оточення. На допомогу прийшли місцеві човнярі. Сім днів і ночей 37 осіб працювали цілодобово, використовуючи всього шість дерев’яних човнів. Їм вдалося перевезти на інший берег понад 30 тисяч бійців.
Дослідник місцевої історії повіту Луцюань провінції Юньнань Цзян Чжицзюнь: «Човнярі були розділені на шість груп, по шість осіб на човен. Вони працювали у дві зміни. Троє переправляли солдатів через річку, здійснюючи за зміну близько 10 рейсів туди й назад, поки інші троє відпочивали. Потім вони мінялися. Завдяки цьому човни не зупинялися ні вдень, ні вночі».
Сьогодні мешканка повіту Луцюань Пей Сіньхуей досі чітко пам’ятає, що їй розповідав дід про ті дні й ночі.
Мешканка повіту Луцюань провінції Юньнань Пей Сіньхуей: «Човнярі були досвідченими й добре знали річку та всі підводні течії. Мій дід казав, що майже ніхто не впав у воду, і навіть коней благополучно переправили… Він часто повторював: “Озираючись назад, я відчуваю величезну гордість від того, що став одним із тих, хто брав участь у переправі Червоної армії через річку Цзіньшацзян”».
У 2015 році в цих місцях розпочалося будівництво гідроелектростанції Удунде. Історичне місце переправи поступово зникло у міру наповнення водосховища. На сьогодні Удунде — одна з найбільших гідроелектростанцій Китаю. Її загальна потужність — 10,2 гігавата.
Директор ГЕС Удунде в провінції Юньнань Яо Денфен: «Щороку ця гідроелектростанція дозволяє заощаджувати близько 11 мільйонів тонн умовного палива та скорочувати викиди вуглекислого газу більш ніж на 32 мільйони тонн».
Проєктувальники гідроелектростанції спочатку прагнули збалансувати виробництво електроенергії, захист навколишнього середовища та підтримку місцевого розвитку. Через річку, в рамках нового проєкту, було збудовано три мости. Вони з’єднали провінції Юньнань і Сичуань.
Директор ГЕС Удунде в провінції Юньнань Яо Денфен: «Ми зробимо все можливе, щоб дбати про цей важливий національний проєкт, підтримувати його безпечну та ефективну роботу й стежити за тим, щоб він приносив користь місцевим громадам. Я вважаю, що це найкращий спосіб продовжувати дух Великого походу».
Через дев’яносто років місцевий ландшафт змінився, змінилася й роль річки в повсякденному житті повіту Луцюань. Але історії, що відображають дух Великого походу — мужність, рішучість і наполегливість — продовжують жити в серцях місцевих жителів, передаючись із покоління в покоління.
Джерело: Читати оригінал
📢 Більше оперативних новин у нашому Telegram: Підписатися
