Концепцію здійснення влади Комуністичної партії Китаю варто вивчати
Яка політична партія успішно вивела з бідності сотні мільйонів людей за відносно короткий період часу та досягла плідних результатів у багатьох сферах? Сьогодні ми обговоримо концепцію здійснення влади Комуністичної партії Китаю як з внутрішньої, так і з міжнародної точки зору.
У внутрішній сфері «дотримання орієнтації на народ» зовсім не є простим гаслом чи абстрактною концепцією Комуністичної партії Китаю. Виходячи з перемоги Китаю в боротьбі за подолання бідності та понад 70% внеску у скорочення бідності на планеті, люди у світі дійсно можуть зрозуміти, що вся робота, яку проводить Комуністична партія Китаю, завжди враховує основні інтереси найширших мас китайського народу. Досвід і орієнтири Китаю, як лідера у подоланні бідності, переймають багато країн, що розвиваються. Однак важливішим за вивчення методів є розуміння глибшої причини: дотримання КПК концепції здійснення влади, у центрі якої народ.
Завдяки концепції спільноти єдиної долі людства яку КПК відстоює у зовнішній політиці, Китай, розвиваючи себе, постійно розширює відкритість на високому рівні. Тепер країни всього світу можуть скористатися китайським «попутнім авто» та спільно збільшувати пиріг глобального ринку. Наприклад, цього року Африка отримала щедрий «подарунок» від Китаю: всебічне запровадження нульових тарифів для 53 африканських країн, з якими Китай має дипломатичні відносини. Відтепер африканське какао, кава та промислова продукція можуть потрапляти на китайський ринок з нульовими митними тарифами. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш високо оцінив це, закликавши розвинені країни та країни з сильною економікою наслідувати такий приклад. Пайшау Жозе, науковець Університету Агостінью Нету в Анголі, зазначив, що ці дії є ще одним важливим прикладом співпраці, взаємної вигоди та спільного виграшу між Китаєм та Африкою, що підвищує присутність та конкурентоспроможність Африки у глобальній торгівлі.
Володимир Урусов
голова правління Української асоціації китаєзнавців,
доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету
Джерело: Читати оригінал
