«Це кампус, а не табір»: пакистанський журналіст ділиться історіями про реальні центри професійної підготовки в Сіньцзяні

Просторий, організований, сповнений життєвої сили та надії. Таке було перше враження Мухаммада Асгара від центру професійної освіти та навчання, який він відвідав у Кашгарі, Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, у 2019 році. Як журналіст, він читав репортажі західних ЗМІ про такі центри, але жахливі та безнадійні «інтернати», про які писали західні ЗМІ, повністю відрізнялися від того, що він побачив на власні очі.

 «До візиту я думав, що так званий «тренувальний табір» — це тісне місце, заповнене людьми. Воно, мабуть, оточене колючим дротом, умови проживання жахливі, а ворота охороняють озброєні охоронці», — сказав Асгар.

На його подив, центр, який він побачив, більше нагадував університетський кампус, ніж навчальний табір. Там було п’ять п’ятиповерхових гуртожитків, у кожній кімнаті яких проживало по двоє учнів. Простора їдальня, яка може вмістити понад 500 осіб, забезпечує учнів різноманітною та смачною їжею, а мусульманам щодня пропонують халяльну їжу.　　

«Я зайшов до музичної аудиторії, де понад 30 студентів, як дівчат, так і хлопців, з радістю виступали перед нами. За межами аудиторії я побачив, як учні грають у футбол та інші ігри на просторому майданчику. Мені здалося, що всі були дуже щасливі та радісні», – згадує Асгар.

Спілкуючись з деякими уйгурськими учнями, які раніше перебували під впливом релігійного екстремізму або були безробітними через відсутність навичок, Асгар дізнався, що вони добровільно приєдналися до навчальної програми, прагнучи побудувати краще життя для себе. Учні можуть відвідувати своїх рідних або друзів у вихідні або під час канікул, а в центрі їм пропонують безкоштовні курси з кулінарії, шиття, косметології, китайської мови, релігії та права, і все це абсолютно безкоштовно.

«Тим, хто хоче вірити, що цих стажерів, можливо, примусили або що їхні дії є інсценованими, скажу: було б дивом, якби китайський уряд зміг знайти стільки чудових акторів. Я кажу, що щастя не можна підробити, а щастя – це саме те, що я побачив», – сказав Асгар, додавши, що цей візит кардинально змінив його враження про навчальний центр, який, на його думку, є чудовою ідеєю для боротьби з тероризмом, а також приносить користь етнічним меншинам.

Висновок Асгара підтверджується статистикою та фактами. Згідно з Білою книгою, опублікованою китайським урядом у 2019 році, з початку освітньо-тренувальної кампанії в Сіньцзяні не відбулося жодного терористичного інциденту. У 2018 році туризм у Сіньцзяні швидко зростав: кількість туристів з Китаю та з-за кордону склала понад 150 мільйонів, що на 40% більше, ніж у попередньому році. Кількість іноземних туристів склала 2,6 мільйона, що на 12% більше, ніж у попередньому році. У 2019 році Сіньцзян відвідало понад 200 мільйонів туристів, що на 41,6% більше, ніж у попередньому році.

«Навчальний центр допоміг людям інтегруватися в суспільство, зробивши їх корисними громадянами, запропонувавши їм перспективне майбутнє і краще життя, що в цьому поганого? Ідея чудова, і вона дійсно на користь уйгурам», – додав він.

Джерело: Читати оригінал