Народний лідер｜Сі Цзіньпін тихо промовив ці слова там, де працював його батько

“Сиди дупою прямо на боці простих людей”. 14 вересня 2021 року на колишньому місці партійного комітету повіту Суйде, де раніше працював його батько, Сі Цзіньпін, стоячи на видному місці у виставковому залі, тихо промовив ці слова. Це були слова товариша Сі Чжунсюня.

Сі Цзіньпін народився в революційній родині, а його батько Сі Чжунсюнь був “народним лідером, який вийшов з народних мас”. Сі Цзіньпін з дитинства перебував під глибоким впливом свого батька.

У березні 2022 року під час зустрічі з кадровими працівниками молодшого та середнього віку Сі Цзіньпін поділився історією про те, як Сі Чжунсюнь єднався з масами під час роботи в прикордонному районі Шеньсі-Ґаньсу.

“Одного разу голова селянської спілки випадково підвернув ногу, і біль був такий сильний, що він не міг ходити. Мій батько приніс його додому на спині. Іншого разу одна в одній родині невістка, тому що ніхто не вмів писати, віднесла моєму батькові червоний папір і мій батько відразу ж написав їм п’ять парних написів”.

“Товариш Мао Цзедун сказав, що мій батько є “народним лідером, який вийшов з мас”. Це показує, що якщо ми ставимося до мас як до рідних, маси будуть ставитися до нас як до рідних; якщо ми щиро піклуємося про маси, маси будуть підтримувати нас”.

У вогні війни, у важкі часи втрат і очікуванні відродження країни, на хвилі реформ… цей видатний член Комуністичної партії завжди разом з народом. На початку 1940-х років у характеристиці партійної організації щодо Сі Чжунсюня були такі слова: “Усі жителі на півночі провінції Шеньсі, як дорослі, так і діти, знають його і люблять”.

“Сиджу дупою прямо на боці простих людей”, – так описує життя Сі Чжунсюнь.

Молодший брат Сі Цзіньпіна, Сі Юаньпін, згадував, що прагнення ставитися до інших, “надаючи допомогу у важку годину”, не тільки пронизувало життя його батька, але і “з раннього віку стало для нас дітей довічним критерієм ставлення до інших”.

У 1980-х роках, коли була відновлена школа Пейлі у повіті Шаньдань провінції Ґаньсу, Сі Чжунсюнь з радість прийняв запрошення на посаду почесного директора. Коли Сі Цзіньпін працював у Фуцзяні, він заохочував компанії фінансувати школу, і після переходу на роботу в ЦК партії він завжди турбувався про розвиток школи.

“Насправді, це був намір мого батька, і йому це теж було потрібно тут. Він знайшов мене, тому забезпечили школу комп’ютерами, щось зробили”. Через багато років, згадуючи минуле, Сі Цзіньпін сказав, що те, що він зробив, було незначним.

Молодший брат Сі Цзіньпіна, Сі Юаньпін, одного разу так охарактеризував життя свого батька: “Протягом усього свого життя батько брав участь у виконанні двох найважливіших історичних завдань партії: по-перше, разом з Лю Чжиданєм і Сє Цзичаном створив добре відому революційну базу в провінції Шеньсі на кордоні з провінцією Ґаньсу; а ще, за особистої підтримки Ден Сяопіна і Є Цзяньїна і під безпосереднім керівництвом ЦК партії була створена спеціальна економічна зона в провінції Ґуандун.”

Сі Цзіньпін успадкував стиль свого батька. За його власними словами, все, що він робить, має бути “на благо народу”, “в інтересах простих людей вести їх до хорошого життя”.

На півночі провінції Шеньсі його найзаповітніше бажання – дати жителям села “повноцінну їжу з мʼясом”; у повіті Чжендін він готовий ризикнути і зняти капелюх перед “високопродуктивним і бідним повітом”; у Фуцзяні він енергійно просуває ідею “увійти в десять тисяч будинків, знати десять тисяча сімейних почуттів, полегшити десять тисяч сімейних турбот, владнати десяти тисяч сімейних справ”, – місцеві жителі часто називають його “народним лідером провінції”; в Шанхаї він, незважаючи на проливний дощ, відправився в громаду, а коли приймав шиття у формі теляти, зроблене місцевими жителями, то посміхнувся: “О! Я бачу, ви хочете, щоб я був телям, що служить людям!”

Після того, як він став керівником партії і країни, його запитали: “Як вас називати”. Він представився так “я служитель народу”; коли його запитали: “Чи не втомилися ви від своєї роботи”, він відповів, що його робота – служити народу, “дуже втомився, але дуже щасливий”; посилаючись на слова свого батька: “Країна – це народ, а народ – це країна”, його голос був твердим. “Ми повинні об’єднатися і повести китайський народ за собою, щоб безперервно боротися за краще життя”.

“Цзіньпін, яким би великим чиновником ти не був, не забувай старанно служити народу, дійсно думати про народ, підтримувати звʼязок з масами, бути близьким до людей.” На своєму шляху Сі Цзіньпін перетворив настанови свого батька в наполегливе прагнення “вести народ до кращого життя” і узагальнив це в просте висловлювання – “Я живу не для себе, а заради народу”.

https://ukrainian.cgtn.com/2025/06/15/ARTI1749976288935636/